Це було давно... Ще не встиг я переступити поріг школи, як я побачив своїх майбутніх однокласників, вчителів та врешті-решт мою класну кімнату.
Та на перше вересня, коли зібралися всі мої майбутні товариші, я дуже налякався, адже було не дуже звично до такої обстановки. Я був дуже розгублений і ледь не розплакався. Згодом я і мої однокласники зі вчителькою зайшли до класу. І мені довелося сидіти на останній парті з біловолосим Тарасиком. Потім вчителька почала роздавати книжки. Виявилось не вистачило однієї книжки. І я був змішений її ділити з біловолосим Тарасиком. Невдовзі ми з ним подружилися.
Ось така історія вийшла!