Архітектура Київської Русі. Архітектура
посідає у художній культурі особливе місце як основа синтезу всіх інших
видів мистецтва, зокрема живопису, скульптури, декоративно-прикладної
творчості. Архітектура — передусім мистецтво створення (проектування і
будівництва) будівель споруд та їх комплексів.У
період становлення Київської Русі (IX ст.) типовою формою поселення
стає "город", тобто огороджене укріплене місто з групою селищ навкруги.
Міста набували важливого значення в економічному й духовному розвитку
давньоруської держави. Князь Володимир, а згодом Ярослав особливо дбали
про забудову головного міста Київської Русі — Києва. За часів Володимира
почав складатися план міста. Київ розділявся на верхнє місто
("дитинець"), або "вишгород", "гора", і нижнє ("подол").