Ліна Костенко
"Я хочу на озеро Світязь..."
Я хочу на озеро Світязь,
в туман таємничих лісів.
Воно мені виникло звідкись,
у нього сто сот голосів.
Воно мені світить і світить,
таке воно в світі одне.
? Я Світязь, я Світязь, я Світязь!
Невже ти не чуєш мене?!
І голосом дивним, похмурим,
як давній надтріснутий дзвін:
? Батурин, Батурин, Батурин!-
лунає мені навздогін.
Я річку побачила раптом.
Питаю: - А хто ж ти така?
? Я Альта, я Альта, я Альта!-
тонесенька плаче ріка.
Ода географії
Лунає хай географам хвала.
Від них у школі користь немала.
Що ж, географія — наука не проста.
Ти маєш знати села і міста,
Рівнини, гори, ріки та моря...
Багато ще — вас запевняю я:
І як природу треба берегти;
Де водяться, чим живляться кити;
Де добувають золото, графіт;
Як відрізнити мармур та граніт;
І з чого сталь отримав сталевар;
Скільки зерна молотять на гектар;
Які народи в Африці живуть;
Чому багато німці пива п'ють...
Ще сто разів "Чому?", "Коли?", і "Де?"
На всі географ відповідь знайде.