Особові займенники вказують на осіб, інші істоти, предмети, явища, поняття: я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони.
Особові займенники змінюються за особами, числами, відмінками, а займенники він, вона, воно – за родами. Ці займенники в реченні виступають підметом, додатком і частиною присудка.
Означальні займенники вказують на узагальнену ознаку предмета, явища: всякий, весь, кожний, інший, сам, самий. Вони співвідносні з прикметниками й узгоджуються з іменниками в роді, числі і відмінку. В реченні виступають означеннями.
Заперечні займенники утворюються від питальних за допомогою частки ні і пишуться з нею разом: ніхто, ніщо, ніякий, нічий.
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то такі неозначені і заперечні займенники пишуться окремо: будь з ким, ні до кого, аби у кого, ні про що, ні від кого, казна з ким, хтозна до якого.