Жило собі було каченятко. І звали його Кря-Кря. Не було в нього ні братців, ні друзів, а все через те, що його дзьобик був не оранжевий, а червоний. Пішов собі Кря-Кря до річки, щоб скупнутись жарким літечком, та побачив там лебедя. Він був такий білий, великий, граційний і з длинною шиєю. Каченятку він одразу сподобався і вирішив він до нього підплисти. Підплив Кря-Кря до лебідя роскішного і мовив:
- Лебедю-лебедю, чи можна з тобою товаришувати?
- Звісно можна, - відповів на вид гордий лебідь - тебе як звати?
- Мене звати Кря-Кря. А тебе як? - запитало каченя
- Мене звати Лебінь. А чи ти можеш літати?
- Ні, літати я не можу - сумним голосом відповіло каченя.
І Лебінь навчив Кря-Кря літати. І з того моменту вони дружили і жили довго і щасливо