Поет М. Вороний оспiвав весну як блакитну панну. Поряд зi звичними, традицiйними у фольклорi та в лiтературi засобами виразностi (весна запашна, чарiвна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує бiблiйну урочисту лексику (Осанна!), метафори (в душi моïй, в сяйвi мрiй В'ються хмелем арабески), мистецькi термiни (арабески, фрески, гротески). I це надає творовi неповторне iнтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.