Гайдамаки були учасниками народно-визвольного руху проти польського гніту на Правобережній Україні.
Повстання 1768 р. очолили Залізняк і Гонта.
Поема "Гайдамаки" — найбільша за обсягом поема Тараса Шевченка. Написана
вона на історичному матеріалі. Центральний образ поеми — повсталий
народ, палаюча у вогні Україна. Прикладом для поета стають минулі роки,
історичне минуле пригнобленої тепер України. Учасники повстання
змальовуються як герої. Вони не жалкують віддати своє життя за рідну
землю.
Ярема Галайда — це не історична особа, але про цю людину записані
народні перекази й пісні. Поданий його образ у романтичному дусі.
Хлопець наділений винятковими рисами: казковою силою, нечуваною
хоробрістю. Прославився Ярема своєю відданістю народові й своїй справі.
Максим Залізняк і Гонта — особи історичні. В поемі підкреслюється їхня
хоробрість, любов до них гайдамаків.
За жанром "Гайдамаки" — ліро-епічна поема героїчного характеру. Вона
складається з двох вступів, одинадцяти розділів і епілогу, післямови.
Провідна ідея твору — звеличення національно-визвольного руху на Україні.