Усе кругом спало, мов зачароване. Було тихо; ніхто не осмілився порушити солодкої тиші ночі, яка огортала світ мантією снів; лише сива сова, пугукаючи на старому дереві тривожила тиху мелодію ночі. Молодий місяць маленьким серпиком пронизував кучеряві темні хмари, що закутали нічне небо аж ген-ген за обрій. Ніч... прекрасна, зачаровуюча ніч, яка добровільно примушує поклонитися аж до колін... незалежна корова.... ( далі сам або досить з тебе )