Ще зовсiм недавно важко було сонечку пробитися промiнням пробитися крiзь хмари. Вони волохатi,неначе бруднi, нависали над землею.
Та ось виходишь iз дому i мружиш очi вiд яскравого свiтла. Воно ще не припекаэ як слiд, а тiльки ласкаво торкаэться обличчя.
Це весна прийшла Десь уже летять до нас з далеких краiв заклопотаннi, веселi шпаки. Спочатку з*являться самцi, а через кiлька днiв i iхнi подруги - самочки. Так само прилiтаютьпо черзi й жаворонки та зяблики. Теж нашi першi веснянi гостi .
На ще вогких пагорбках, на схилах зацвiли першi веснянi квiти - мати-й-мачуха. В неi квiти яскраво-жовтi , нiби краплини вранiшного сонця.
З-пiд торiшного листя соромливо виставив свою фiолетову квiтку - сон. Щоб не боятися нiчного холоду , сон надiв на себе пухнасту щубку.
Весна моя улюблена пора року, тому що все прокидаэться пiсля зимнього сна.