На узліссі живе плиска. Рано – вранці підлітає вона до води, щоб напитися і розпочати свій сніданок. Перші нічні заморозки побілили інеєм траву , а воду стягнули тонким льодком . Пташка прилетіла і сіла на краю калюжі . Спробувала дзьобом . Не виходить . Невдовзі із-за лісу виглянуло сонце і повільно стало відігрівати охололу за ніч землю . Знову з’явилися комахи . Пропав льодок . А тепер можна і поснідати . І плиска зайнялася своєю пташиною роботою .