На календарі вже час для весни.
Причаїлася холодна
зима десь у яру. Не хоче забиратися геть. Та не бояться її люди,
особливо молоді дівчата та хлопці. Допомагають весні долати зиму у
весняних хороводах: «ми цю пісеньку співаєм і весноньку викликаєм».
Носять зображення сонця. Побачило це велике сонце, усміхнулося, послало
багато промінчиків на землю, щоб привітатися із побратимами. Потепліло.
Розтанув сніг. Заспівали радісно дівчата: «ой минула вже зима, снігу,
льоду вже нема». Запалили солом'яне опудало зими. Перелякалася зима, та й
побігла від нестерпного жару у вічний холод. Почула заклики дівчат
весна, ступила на поріг, а з нею разом «прилетіли журавлі, і великі, і малі». Природа прокинулась, зазеленіла та й зацвіла буйним цвітом для гарного майбутнього врожаю.