Поема «Євшан-зілля» є для мене дуже повчальною. Вона заставляє мене запитати : «Чи є я справжнім патріотом землі?» Якщо б зі мною сталось таке, як із сином хана, то чи пожертвувала б я кращим життям заради Батьківщини. Чи досить мені було б почути рідну пісню, щоб згадати дитинство, рідні поля, озера й ріки. Поема закінчується риторичним запитанням: «Де ж того Євшану взяти, того зілля-привороту, що на певний шлях направить, шлях у край свій повороту?!» На мою думку, ця поема є актуальною й зараз, оскільки сьогодні ддуже багато патріотів є лише на словах, а справжніх, які показують свій патріотизм ділами – одиниці. Можливо, прочитавши цю поему дехто б змінив свою матеріальну мрію на духовну. Адже це крок до кращого життя і часткове здійснення матеріальної мрії.