Я вільна у своїй неволеньці дивитись в небо крізь грати клітки
Солодким плачем стрінула весну берези зранена кора
Свято Перемоги - це слізна радість наших ветеранів
І з кожною хвилиною, що спливала, надія рвалася, і серце заповнював відчай
Твоїх очей захмарена блакить обіцяє добрячого прочухана)
Але він не звертав уваги на її тихі і ніжні погрози, продовжуючи ласкаво обіймати и тулити до себе
Мати провела мене до самого кінця доріжки, приховуючи в очах щасливий смуток