Однією з найбільших цінностей у житті людини, на думку О.Купріна, завжди була любовь. Познайомившись із творчістю Купріна, я відзначила для себе основну тему його творів-це оспівування чистого, непорочного, великодушного кохання.Саме повість "Гранатовий браслет" глибоко зворушила мене.
«Гранатовий браслет» О. І. Купріна – гімн чистому, як сльоза, сильному, як смерть, коханню. Це величне почуття увірвалось у життя простого чиновника, як весняний вітер у відкрите вікно. Головний герой покохав раз і назавжди, та на його шляху виникло ряд перешкод: невзаємність з боку княгині Віри, соціальна нерівність, а згодом і одруження дівчини. Кохання було настільки сильним, шо хлопець вважав Віру божеством, чимось надприродним, недоторканим. Це почуття заполонило його душу на багато років. Закоханий настільки трепетно ставився до своєї обраниці, що навіть не посмів відкритися їй, не хотів бути відштовхнутим, не хотів нав’язувати себе.Головний герой, Жовтків, – це втілення образу людини, яка вміє любити беззавітно і жертвувати собою. Свої почуття він не зможе зрадити, краще вже попрощатися з життям. Але поки він живий, його любов змінює і княгиню. Вона знову бажає любити і бути коханою, хоча за роки у шлюбі майже забуває про таку потребу.Зворушливість і трепетність Желткова аж ніяк не є проявом слабкості, навпаки, підкреслює силу духу. Таке високе почуття, яке межує зі святістю, приходить вкрай рідко. Для хлопця воно стало сенсом, втіхою, розрадою у житті. Люди завжди починають щось цінувати після втрати: лише після смерті нещасного Віра усвідомлює, що таке палке кохання обминуло її. Самогубство хлопця достойне поваги. Смерть в ім’я кохання – це увічнене кохання в іншому світі.
У любові героїв О.І.Купріна тисячі відтінків, і в кожному її прояві-свій сум, свої печалі, свої пахощі. Навіть не зважаючина трагічну розвязку, герої щасливі, тому щовважають, що любовь, яка освітила їхнє життя-це справжнє, прекрасне почуття. Я згодна з думкою О.І.Купріна, любов доступна не всім.Людиною, яка здатна на таке почуття, можно захоплюватися.