І притча, і байка
мають моралізаторську настанову. Тобто обидва твори – це твори повчального
характеру, які орієнтуються на алегоричну форму доведення змісту життєвих
цінностей. Окрім цього, притча і байка мають спільну першооснову. На думку
деяких літературознавців, вони походять із казок про тварин. Обидва твори мають
філософічний характер, містять у собі певну мудрість. Тобто, спільні риси байки та притчі –
наявність моралі, алегоричність змісту, філософічність та походження.