Двоє братів козаків потопаючи стали просити у Бога прощення за свої гріхи. Найбільшим соїм гріхом вони вважали те, що зневажали своїх батька і матір, своїх рідних та сусідів. Тільки щира молитва батьків допомогла їм врятуватися. А за козака-сироту нікрму було молитися, тому він потонув.