Восени дерева в лісі готують собі
справді святкове, барвисте
вбрання. Вони неначе урочисто
проводжають літо. Яскраво-
жовтий, лимонний, багряний,
вишневий – які тільки кольори не
радують око того, хто йде лісом
восени. А деякі дерева та кущі
довго-довго залишаються просто
зеленими, ніби вони вирішили
подовжити літо та ігнорувати осінь.
Ми з батьками також побували в
осінньому лісі, щоб відпочити,
поспілкуватися з природою, а
також подивитися, чи є вже гриби.
Світило яскраве сонечко.
Здавалося, що сухо, але незадовго
до цього пройшов осінній дощик.
Тому опале листя під ногами
ввібрало всю воду. Я розворушив
його, а воно мокре, як хлющ. У
такий вологому середовищі добре
виростають гриби: маслюки,
опеньки, сироїжки, білі грибки,
лисички, грузді.
Виявилося, що ми приїхали
занадто рано: гриби не встигли ще
проклюнутися після дощу. Проте
ми збирали інші дикі дари
природи: лісові горіхи та яскраво-
червону шипшину. Вона росте в
лісі на галявинках. Взимку ми
будемо пити корисний та смачний
чай з шипшини.
На галявині, де ми відпочивали,
гріло сонце. Але в гущавині вже
було по-осінньому прохолодно.
Вже притихли птахи, поховалися
комашки. Я бачив лише диких ос,
які їли перестиглі гнилі дикі груші,
що валялися в траві. Звідки тільки
взялися ці оси? Мабуть, у них в лісі
є гніздо.
А ще набридливі павуки заплели
павутиною всі проходи в лісі. Вони
літали на своїх тонких павутинках,
які раз у раз приставали до мого
обличчя.
Скоро підуть затяжні дощі,
оголяться гілки дерев. Тим більше
хочеться зараз насолоджуватися
гарною осінньої погодою та красою
різнобарвного лісу.