У драмі «Життя – це сон», автор розповідає про польського короля
Басиліо, який повіривши пророцтву про те, що його син буде тираном, закрив
свого сина у вежі. Коли Сехисмундо, його син підріс, король ще раз захотів
переконатись у цілісності пророцтва. Йому дають снодійне. Під час сну його
перевдягають і переносять у замок короля. Але там, після пробудження,
Сехисмундо поводить себе зухвало, після чого йому знову дають снодійне.
Але батько, король Басиліо, страждає і непокоїться від того,
що сам закрив сина у в’язниці.
Басиліо вірив астрологічним
прогнозам більше, ніж своєму серцю. Злякавшись снів своєї вагітної жінки, він
був неспроможний діяти самостійно. Ним керував страх.