Обсяги води на Землі вимірюються неймовірними величинами – майже півтора мільярда кубічних кілометрів. Але все це солона морська вода, непридатна для вживання. Прісні джерела в загальній масі складають всього 2,5%. Але це в основному льодовики і підземні ключі. Щодня ми витрачаємо величезну кількість води в душі, моя посуд або автомобіль, поливаючи вулиці. Навряд чи хтось замислюється, що одного разу з крана не побіжить цівка прохолодної рідини. Між тим цей день може настати дуже скоро. Із загальної маси води на нашій планеті, придатній для щоденного вживання людиною, є лише 0,5% всіх світових запасів рідини. Тобто пити і використовувати в побутових потребах ми можемо мізерно мала кількість вологи. Прісної питної води, яка доступна людині в тому місці, де він живе, стає все менше і менше. Водні ресурси на поверхні Землі розподілені вкрай нерівномірно. Так само як і гроші – між багатими і бідними величезна прірва. З 7 мільярдів чоловік тільки 40% мають доступ до чистої питної води, а в 30 країнах світу, де проживає 3 мільярди чоловік, спрага стала повсякденним явищем. Якщо в Росії, Південній Америці чи Канаді в рік на душу населення припадає 20 тисяч кубічних метрів води, то наприклад в Кабо Верде з Центральної Африканської Республіки не набереться і пари сотень кубометрів. Щорічно десятки мільйонів людей залишають свої будинки в пошуках нових джерел прісної води. Масові міграції людей неминуче призводять до соціальних і національних конфліктів, які потім переростають у війни. За офіційними даними в Топ-10 країн з найбільш низьким забезпеченням водою входять Узбекистан, Азербайджан, Китай та Індія. При цьому людського і військового потенціалу в цих країнах більш ніж достатньо для того, щоб у разі необхідності застосувати силу.