Для мене школа — це другий дім. Тут ми спілкуємося, радимося і дорослішаємо. Для багатьох учнів і для мене школа — це щось більше, ніж просто освіту.Найважливіші роки свого життя людина проводить у школі. Саме тут він знаходить справжніх друзів, визначається у виборі своїх захоплень, вперше стикається з життєвими труднощами і радіє своїм першим перемогам. Школа назавжди залишається в пам’яті кожної людини.У школі формується характер, складається наше ставлення до навколишнього світу. Всі головне в долі людини починається зі школи. Яким ти будеш в шкільні роки, таким ти і станеш в подальшому житті.Я вчуся в самій чудовій школі міста Новокузнецька — школі №12. У цьому моїй школі виповнюється 80 років. Вона була побудована ще в минулому столітті, в епоху соціалізму, в країні під назвою СРСР, в місті Сталінської на вулиці Шкільна.5 жовтня 1933 школа №12 відчинила свої двері для учнів. У роки Великої Вітчизняної Війни в стінах школи розташовувався госпіталь.У моїй школі є музей «Пам’ять». Музей об’єднує ветеранів і школярів. У дворі школи встановлено обеліск, присвячений вчителям та учням школи, які не повернулися з війни. Шкільний двір в теплу пору року радує нас різноманіттям кольорів.У школі дуже багато гуртків і кожен може вибрати те, що йому цікаво. У школі дуже світлі класи і кожен куточок класу освітлений сонцем. Не дивлячись на те, що школі виповнюється 80 років в кабінетах — сучасні меблі, є інтерактивні дошки, 2 комп’ютерні класи, є музичний зал.У шкільній їдальні дуже смачно і різноманітно годують.Я впевнений, що саме ця школа зможе по-справжньому виховати. У моїй школі найкращі вчителі. Вони не просто проводять уроки, а кожен намагається зацікавити своїм предметом. Всі разом і кожен учитель окремо вчить нас не тільки вирішувати приклади і завдання, правильно і грамотно писати, але й завдяки нашим педагогам, ми осягаємо найважливішу науку: бути чесними, добрими, вміло спілкуватися і дружити.