Рідна мово! Без тебе ніхто я, мов підрізаний вітром листок. Літо! До побачення. і за все спасибі, за поля квітучії, ліс зеленокрилий. Не сумуй, вербо моя похила, що багряним листям одшуміла осені пора. Пробач мені, серпневий мій світанок, бо завинив здається знов, і на побаченя до тебе я не зібрався, не прийшов. Того, можливо, не знайду слова, щоб наш прекрасний оспівати світ. За словами Сергійка, вчора над містом ішов справжній тропічний дощ.