Не виставляти напоказ свої почуття — велике мистецтво. Отже, через
багато років лірична героїня залишається такою, як у дитинстві: мужньою,
сильною духом, стриманою у виявленні почуттів та емоцій. Спогади про
Лесю засвідчують, що в дитинстві вона була мрійливою дівчинкою. Справді,
адже в Колодяжному бігала в місячну ніч одна-однісінька в ліс, щоб
побачити Мавку. Часто уявляла себе мужньою Жанною Д’Арк, а своїх
товаришів — відважними лицарями.